Сербія — держава в Південно-Східній Європі, розташована в самому центрі Балканського півострова. Вона не має виходу до моря, але займає стратегічне положення на перетині торгових і культурних шляхів між Західною, Центральною та Південно-Східною Європою.
Сербія має давню історію: від Римської та Візантійської імперій до сербських середньовічних держав, Османського панування, Югославії та її розпаду. Сьогодні країна — незалежна республіка з активною участю в міжнародних процесах, хоча поки не є членом ЄС.
Столиця
Столиця Сербії — Белград, одне з найстаріших міст Європи, засноване понад 2 тисячі років тому.
Белград розташований у місці злиття річок Дунай і Сава. Це сучасне, динамічне місто з багатою історією, культурним життям, архітектурними контрастами, музеями, фортецею Калемегдан і жвавими вулицями. Белград є головним політичним, фінансовим і культурним центром країни.
Площа
Загальна площа Сербії — приблизно 88 361 км².
Країна має різноманітний ландшафт: на півночі — рівнинна Воєводина, центральна частина — пагорбиста, південь — гірський (Шар-Планіна, Копаонік, Старі Влах). Річки (Дунай, Сава, Морава) мають велике значення для транспорту та сільського господарства.
Населення
Населення Сербії становить близько 6,6 мільйона осіб (станом на 2025 рік).
До 2006 року до складу країни входила Чорногорія, а до 2008 — Косово (яке сьогодні частково визнане як незалежна держава). Сербія — етнічно неоднорідна країна:
- Серби — близько 80%
- Угорці, румуни, словаки, роми, бошняки, албанці — меншість
Країна пережила значні демографічні зміни внаслідок воєн та міграцій у 1990-х роках.
Адміністративний поділ
Сербія поділяється на:
- 29 округів (округа)
- 1 автономний край — Воєводина
- 1 спірний регіон — Косово і Метохія (який проголосив незалежність, але Сербія його не визнає)
Округи далі поділяються на громади (општини) та міста. Автономія Воєводини закріплена конституційно та має власні органи управління.
Державний устрій
Сербія — унітарна парламентська республіка.
- Президент — глава держави, обирається на загальних виборах (у 2025 р. — Александар Вучич)
- Прем’єр-міністр — очолює уряд і виконавчу владу
- Скупщина Сербії — однопалатний парламент
Сербія має конституцію, прийняту в 2006 році, яка закріплює принципи демократичного ладу, прав людини та територіальної цілісності.
Валюта
Офіційна валюта — сербський динар (RSD).
Економіка країни зміцнюється після складних 1990-х. Основні галузі:
- машинобудування
- енергетика
- сільське господарство
- IT та аутсорсинг
- харчова промисловість
Сербія активно співпрацює з ЄС, Росією, Китаєм та іншими партнерами. Туризм також поступово зростає — особливо у Белграді, Новому Саді, гірських курортах та монастирських маршрутах.
Мова
Офіційна мова — сербська, яка належить до південнослов’янської групи мов. Цікаво, що сербська є однією з небагатьох мов у світі, що офіційно використовує як кирилицю, так і латинку.
У Воєводині також офіційно вживаються мови меншин: угорська, словацька, румунська, хорватська тощо. Англійська поширена серед молоді й у сфері освіти та бізнесу.
Великі міста
Сербія має кілька великих міст, кожне з яких відіграє важливу роль у культурному та економічному житті країни.
Белград — столиця та найбільше місто країни, розташоване при злитті річок Сави та Дунаю. Відоме своїм нічним життям, історичними фортецями та сучасною архітектурою.
Нови-Сад — друге за величиною місто, культурний центр Воєводини. Тут проходить знаменитий фестиваль Exit, а головною пам’яткою є Петроварадинська фортеця.
Ніш — одне з найстаріших міст Європи, батьківщина імператора Костянтина Великого. Відоме археологічними пам’ятками та античною спадщиною.
Крагуєваць — промисловий і освітній центр, відомий автомобільною промисловістю та університетами.
Суботиця — місто з унікальною архітектурою в стилі модерн та багатокультурною спадщиною, розташоване близько до угорського кордону.
Види туризму
- Культурно-історичний туризм — відвідування стародавніх монастирів, фортець і музеїв.
- Природний туризм — національні парки, гори, печери та річкові долини.
- Міський туризм — прогулянки по Белграду, Новому Саду та інших містах із багатою історією.
- Релігійний туризм — численні православні монастирі середньовіччя.
- Фестивальний туризм — музичні та культурні фестивалі, зокрема Exit у Новому Саді.
- Гастрономічний туризм — дегустація традиційних сербських страв і вин.
- Активний відпочинок — гірські походи, рафтинг на річках, катання на лижах у зимових курортах, наприклад, на Копаоніку.
Що подивитись
Калемегданська фортеця (Белград)
Головний історичний символ столиці Сербії, що височіє над злиттям Дунаю та Сави. Фортеця існує понад 2000 років і зберегла сліди римської, візантійської, османської та австро-угорської доби. Сьогодні тут розташовані військовий музей, археологічні знахідки, пам’ятники та прогулянкові алеї. З бастіонів відкриваються неймовірні панорами на місто та річки.
Скадарлія (Белград)
Богемний квартал у центрі столиці, що часто називають «белградським Монмартром». Тут збереглася атмосфера кінця XIX — початку XX століття: мощені вулички, старовинні ресторани (кафани), кав’ярні, живі виступи музикантів. Це улюблене місце як туристів, так і місцевих мешканців.
Храм Святого Сави (Белград)
Один із найбільших православних храмів світу, збудований на честь святого Сави, засновника Сербської православної церкви. Купол храму сягає 70 метрів, а внутрішній простір може вмістити понад 10 000 людей. Усередині триває розпис мозаїками, а архітектурний масштаб робить його однією з найвеличніших святинь Балкан.
Петроварадинська фортеця (Нови-Сад)
Фортеця XVIII століття на березі Дунаю, відома як «Гібралтар на Дунаї». Тут понад 16 км підземних ходів, бастіони та оглядові майданчики. Сьогодні фортеця є візитівкою Нового-Саду та місцем проведення міжнародного музичного фестивалю EXIT, який приваблює десятки тисяч туристів щороку.
Монастир Студениця
Один із найвизначніших сербських монастирів, заснований у XII столітті Стефаном Неманею. Відомий своїми білокам’яними церквами та унікальними фресками, які відображають розвиток сербського середньовічного мистецтва. Внесений до списку Світової спадщини ЮНЕСКО.
Нішка фортеця (Ніш)
Історична фортифікаційна споруда османського періоду, зведена у XVII–XVIII століттях на місці давньоримських укріплень. Сьогодні на її території проводяться фестивалі, виставки, ярмарки, що робить її важливим культурним центром міста.
Черепна вежа (Ніш)
Унікальний пам’ятник часів Першого сербського повстання (1809). Османи звели вежу, використавши черепи загиблих сербських воїнів як попередження іншим. Сьогодні вона зберігається у каплиці та є важливим символом боротьби сербського народу за свободу.
Національний парк Тара
Мальовничий гірський масив на заході Сербії, відомий своїми сосновими лісами, глибокими каньйонами та озером Перучац. Це ідеальне місце для походів, відпочинку на природі, спостереження за дикими тваринами (у тому числі рідкісним бурим ведмедем).
Дрвенград (Мокра Гора)
Етнодеревня, створена знаменитим режисером Еміром Кустурицею для зйомок фільму «Життя як чудо». Тут відтворено традиційні дерев’яні сербські будівлі, працюють ремісничі майстерні, галереї, ресторани. Село стало культурним центром, де проводяться фестивалі та мистецькі заходи.
Джердапська ущелина (Đerdap Gorge)
Найглибша річкова ущелина Європи на Дунаї, відома як «Залізні ворота». Вона простягається на 100 км і вражає масштабними скелястими схилами, мальовничими видами та археологічними пам’ятками, зокрема залишками римських фортифікацій.
Кухня
Сербська кухня поєднує балканські, османські та центральноєвропейські традиції.
- Ćevapi — смажені ковбаски з меленого м’яса, які подають з цибулею та хлібом.
- Pljeskavica — велика котлета на грилі, схожа на бургер, але зі специфічними спеціями.
- Sarma — голубці, начинені м’ясом і рисом, загорнуті у капустяне листя.
- Ajvar — соус із печеного перцю, популярний у всій Сербії.
- Proja — кукурудзяний хліб, що подається як гарнір.
- Kajmak — кремоподібний молочний продукт, подібний до вершкового сиру.
- Ракија — традиційний фруктовий алкогольний напій, найчастіше зі слив (шливовиця).
- Сир та вино — місцеві сири та виноробство мають давні традиції.
Клімат
Сербія має помірно-континентальний клімат, що відрізняється залежно від регіону.
- Зими холодні, з температурою близько 0°C, у горах можливі сильні снігопади.
- Літо тепле й спекотне, середня температура +25–30°C, іноді вище.
- Весна та осінь м’які, із приємними температурами та частими дощами.
- У гірських районах клімат холодніший, що створює чудові умови для зимових видів спорту.
Таким чином, Сербія має сприятливі умови для відпочинку в будь-яку пору року — від культурних екскурсій та фестивалів улітку до гірськолижного туризму взимку.
Історія держави
Історія Сербії сягає глибокої давнини. Перші слов’янські племена з’явилися на Балканах у VI–VII століттях. Сербські князівства виникли у VIII–IX століттях, а найбільш відомим стало князівство Рашка. У 1217 році Стефан Нема́ня був коронований як перший сербський король, що поклало початок середньовічному королівству Сербія.
Найбільшої могутності країна досягла у XIV столітті при царі Стефані Душані, який перетворив Сербію на одну з найсильніших держав Південно-Східної Європи. Однак після його смерті держава почала слабнути, і в 1389 році відбулася легендарна битва на Косовому полі, що стала символом сербської національної пам’яті. У XV столітті Сербія потрапила під владу Османської імперії, де перебувала понад чотири століття.
У XIX столітті розпочалися сербські повстання проти османів (1804–1815), що привели до здобуття автономії, а згодом і незалежності. Після Балканських воєн (1912–1913) Сербія розширила свої території. Після Першої світової війни Сербія стала основою нової держави — Королівства сербів, хорватів і словенців, яке пізніше перетворилося на Югославію.
У другій половині XX століття Сербія була складовою частиною Соціалістичної Федеративної Республіки Югославії під керівництвом Йосипа Броза Тіто. Після розпаду Югославії у 1990-х Сербія пережила воєнні конфлікти, міжнародну ізоляцію та втрату контролю над Косово. У 2006 році Сербія офіційно стала незалежною державою після відокремлення Чорногорії.
Економіка
Економіка Сербії є перехідною, з поєднанням розвиненого промислового виробництва, сільського господарства та сфери послуг.
Промисловість
Сербія має потужну промислову базу, успадковану від часів Югославії. Найбільш розвинені галузі:
- машинобудування (виробництво автомобілів, запчастин, техніки),
- металургія (виробництво сталі та кольорових металів),
- хімічна промисловість (фармацевтика, добрива, пластмаси),
- текстиль і харчова промисловість.
Сербія є великим виробником автомобільних компонентів: завод Fiat Chrysler Automobiles у Крагуєваці є одним із найбільших роботодавців країни.
Сільське господарство
Завдяки родючим рівнинам Воєводини Сербія має розвинене сільське господарство. Основні культури: пшениця, кукурудза, соняшник, цукровий буряк. Значна частка виробництва припадає на фрукти: малина, вишня, сливи. Сербія є одним із найбільших світових експортерів малини.
Енергетика
Сербія має значні запаси вугілля (бурого та кам’яного) і гідроенергетичний потенціал. Велика частка електроенергії виробляється на теплових електростанціях, а також на гідроелектростанціях на Дунаї та Дрині. Країна імпортує газ та нафту, переважно з Росії.
Торгівля та інвестиції
Основними торговельними партнерами є Європейський Союз (Німеччина, Італія), а також Китай, Росія та Туреччина. Сербія активно приваблює іноземні інвестиції завдяки вигідному географічному положенню та низьким витратам на робочу силу.
Сфера послуг та туризм
Послуги становлять більшу частку ВВП. Туризм розвивається завдяки багатій історії, культурі та природним ресурсам. Популярні напрямки — Белград, Новий Сад, Ніш, монастирі, національні парки та гірськолижні курорти (Копаонік, Златібор).
Мистецтво і культура
Культура Сербії формувалася під впливом візантійських, османських, австро-угорських та слов’янських традицій.
- Архітектура — визначна спадщина середньовічних сербських монастирів (Студениця, Жича, Грачаниця, Дечани), багато з яких внесені до списку ЮНЕСКО. У Белграді поєднуються османські, барокові та сучасні стилі.
- Музика — поєднання традиційних народних мелодій із сучасними жанрами. Популярні фольклорні ансамблі та балканська естрадна музика.
- Література — Сербія дала світові письменників Іво Андрича (лауреата Нобелівської премії) та Данило Кіша.
- Образотворче мистецтво — ікони, мозаїки та фрески середньовічних монастирів мають світове значення.
- Кіно і театр — сербське кіно відоме у світі завдяки режисерам Еміру Кустуриці та Душану Макавеєву.
Свята і традиції
Сербія має багаті народні традиції, які тісно пов’язані з православною церквою.
- Слава — унікальне сербське свято, коли родина вшановує свого святого покровителя. Це важлива культурна та духовна традиція, визнана ЮНЕСКО.
- Різдво (7 січня за юліанським календарем) — святкується з обрядом принесення «бадняка» (дубових гілок).
- Великдень — головне християнське свято, яке відзначається пишними богослужіннями.
- Державні свята — День державності (15 лютого), який відзначає початок Першого сербського повстання у 1804 році.
- Фестивалі — музичний фестиваль EXIT у Новому Саді є одним із найбільших у Європі, а також Гуча — фестиваль духової музики.
Кухня Сербії базується на м’ясних стравах, випічці та молочних продуктах. Популярні страви: чевапчичі, плескавиці, сарма, айвар, кава з турецьким впливом.
Геополітика
Сербія займає стратегічне положення на Балканах, що визначає її політичну роль у регіоні.
ЄС — Сербія офіційно є кандидатом на вступ до Європейського Союзу, веде переговори, але процес ускладнений через політичні та економічні питання.
Косово — головна проблема зовнішньої політики. Сербія не визнає незалежності Косова, проголошеної у 2008 році, тоді як більшість країн ЄС та США підтримують його суверенітет.
Відносини з Росією — традиційно тісні, зокрема в енергетичній сфері та через культурно-історичні зв’язки.
Відносини з Китаєм — значна економічна співпраця, інвестиції у промисловість та інфраструктуру.
Балкани — Сербія прагне зберегти вплив у регіоні, будучи ключовим гравцем у стабілізації Південно-Східної Європи.
НАТО — Сербія не є членом Альянсу і проголосила військовий нейтралітет, хоча співпрацює у певних рамках.
