Північна Македонія — країна в Південно-Східній Європі, розташована на Балканському півострові. До 2019 року була відома як Республіка Македонія, але після тривалого спору з Грецією про назву країна офіційно змінила її на Північна Македонія.
Це держава з багатою історією, адже територія сучасної країни входила до складу давньої Македонії, Римської, Візантійської, Османської імперій. Після розпаду Югославії у 1991 році країна здобула незалежність. Сьогодні Північна Македонія прагне повноправного членства в Європейському Союзі.
Столиця
Столиця країни — Скоп’є. Це найбільше місто Північної Македонії, адміністративний, економічний та культурний центр держави.
Скоп’є розташоване на річці Вардар і має понад 2000-річну історію. У місті поєднуються сліди османської архітектури, соціалістичної забудови та сучасні проєкти. Особливо помітною є реконструкція центру міста у межах проєкту «Скоп’є 2014».
Площа
Загальна площа Північної Македонії становить близько 25 713 км².
Територія країни переважно гориста, з мальовничими ландшафтами, озерами та лісами. Найбільше озеро — Охридське, внесене до списку світової спадщини ЮНЕСКО. Гори Шар-Планина, Ябланиця та інші створюють сприятливі умови для гірського туризму.
Населення
Станом на 2025 рік населення Північної Македонії становить приблизно 1,8 мільйона осіб.
Етнічний склад країни є різноманітним:
- македонці (близько 60%)
- албанці (25%)
- турки, роми, серби, влахи та інші національні меншини
У країні діє система багатокультурного співіснування з офіційним визнанням мов та прав національних громад.
Адміністративний поділ
Північна Македонія поділяється на:
- 8 статистичних регіонів (наприклад, Скопський, Пелаґонський, Північно-Східний)
- 80 муніципалітетів (општини)
Кожна општина має місцеву владу, яка відповідає за управління освітою, охороною здоров’я, комунальними послугами та розвитком інфраструктури. Столичний регіон Скоп’є складається з окремих муніципалітетів, що формують єдиний міський комплекс.
Державний устрій
Північна Македонія — парламентська республіка.
- Президент — обирається загальним голосуванням, виконує представницькі функції
- Прем’єр-міністр — очолює виконавчу владу
- Собор (Собраніє) — однопалатний парламент, який приймає закони
Державна система передбачає принцип поділу влади, визнання прав національних меншин та прагнення до європейських стандартів. Країна є членом НАТО з 2020 року.
Валюта
Офіційна валюта — македонський денар (MKD).
Економіка Північної Македонії перебуває в стадії трансформації:
- основні галузі — промисловість (металургія, текстиль), сільське господарство, туризм
- країна активно приваблює іноземні інвестиції
- значну частку бюджету формують грошові перекази з-за кордону
Перехід до євро можливий лише після вступу до ЄС, чого уряд активно прагне.
Мова
Офіційна мова — македонська (слов’янська група).
У муніципалітетах, де менше 20% населення становлять етнічні меншини, можуть також використовуватись:
- албанська — має офіційний статус на загальнодержавному рівні
- турецька, сербська, ромська, власька — у місцевих громадах
Мультикультурна політика гарантує використання мов меншин у школах, судах та місцевому управлінні.
Великі міста
Скоп’є — столиця та найбільше місто Північної Македонії. Поєднує сучасні будівлі з османською архітектурою, старовинними базарами та численними пам’ятниками. Тут зосереджене політичне, економічне та культурне життя країни.
Бітола — друге за величиною місто, відоме як «місто консульств». Знаходиться біля підніжжя гори Пелістер. Тут можна побачити стародавні руїни Гераклеї Лінкестідської та відчути атмосферу османської архітектури.
Куманово — важливий промисловий і культурний центр, третє за чисельністю населення місто країни. Тут збереглися історичні пам’ятки та церкви з унікальними фресками.
Тетово — центр албанської громади в країні, розташований біля підніжжя гори Шар-Планина. Відомий своєю «барвистою мечеттю» (Šarena Džamija) та гірськолижними курортами поблизу.
Охрид — туристична перлина країни, відома своїм озером, монастирями та середньовічними фортецями.
Види туризму
Культурно-історичний туризм — Північна Македонія багата на монастирі, церкви, античні руїни та пам’ятки османського періоду.
Природний туризм — мальовничі озера, гори та національні парки приваблюють мандрівників, які люблять природу.
Паломницький туризм — численні православні святині, стародавні монастирі та церкви.
Гірськолижний туризм — зимові курорти, зокрема Попова Шапка біля Тетово, стають дедалі популярнішими.
Пляжний туризм — озеро Охрид та Преспа з чистою водою й облаштованими набережними приваблюють туристів улітку.
Екотуризм та активний відпочинок — піші походи, альпінізм, велотури, риболовля й сплави на гірських річках.
Що подивитись
Охридське озеро
Це одне з найстаріших та найглибших озер у світі, його вік оцінюють у понад 3 мільйони років. Воно славиться надзвичайно прозорою водою та унікальною флорою і фауною, частина якої не зустрічається більше ніде. Навколо озера розташовані десятки церков, монастирів та археологічних пам’яток, що занесені до списку Світової спадщини ЮНЕСКО. Тут можна не лише насолоджуватися природою, але й відчути духовну атмосферу давніх культур.
Церква Святого Івана Канео (Охрид)
Одна з найпопулярніших візитівок Македонії. Ця невелика церква XIII століття стоїть на високій скелі, прямо над водами Охридського озера. Поєднання архітектури візантійського стилю та панорами створює унікальний краєвид. Церква Святого Івана Канео — це місце для тих, хто цінує красу природи у гармонії з історією.
Фортеця царя Самуїла (Охрид)
Збудована у IX–X століттях, фортеця була столицею Першого Болгарського царства. Масивні мури і вежі відновлені, і сьогодні з них відкривається неймовірна панорама на місто Охрид та його озеро. Це одне з найважливіших історичних місць країни, яке дає змогу зануритися в атмосферу середньовіччя.
Старий базар у Скоп’є
Цей торговий квартал — найбільший і найкраще збережений у своєму роді на Балканах. Він сформувався ще за часів Османської імперії й зберіг автентичний колорит. У вузьких вуличках можна побачити мечеті, караван-сараї, старовинні лазні, численні ремісничі лавки, кав’ярні та чайні. Тут панує особливий східний колорит, який гармонійно переплітається з європейським стилем.
Кам’яний міст (Скоп’є)
Один із символів столиці, побудований у XV столітті за наказом султана Мехмеда II. Він з’єднує Старе місто з новою частиною Скоп’є через річку Вардар. Кам’яний міст — не просто транспортна артерія, а важливий історичний монумент, який пережив багато століть і залишається головною «візитівкою» столиці.
Матка каньйон
Найвідоміший природний куточок поблизу Скоп’є. Каньйон утворений річкою Трєска і вражає своєю красою: крутими скелями, печерами, монастирями та мальовничим озером. Тут популярні каякінг, скелелазіння, прогулянки на човнах та походи гірськими стежками. Матка також відома печерою Врело — однією з найглибших підводних печер у світі.
Гора Водно і хрест «Міленіум»
Гора Водно — популярне місце для прогулянок та відпочинку жителів Скоп’є. На вершині встановлено 66-метровий «Міленіумський хрест», який уночі підсвічується та видно з багатьох районів міста. До вершини ведуть пішохідні маршрути та канатна дорога, а з оглядового майданчика відкривається прекрасна панорама на столицю та околиці.
Антична Гераклея Лінкестідська (Бітола)
Це давнє місто заснував у IV ст. до н.е. Філіп II Македонський, батько Олександра Македонського. У римський період воно стало важливим торговим і культурним центром. Сьогодні тут можна побачити залишки амфітеатру, терм, форуму та знамениті римські мозаїки, які вважаються одними з найкрасивіших на Балканах.
Монастир Святого Наума
Розташований на березі Охридського озера, монастир був заснований у X столітті учнем Кирила і Мефодія — Святим Наумом. Це місце славиться своєю духовною атмосферою та мальовничим довкіллям. Особливий інтерес викликають кришталеві джерела поруч, що утворюють маленькі озера з бірюзовою водою.
Національний парк Маврово
Найбільший природний парк Північної Македонії, що охоплює гори, ліси, річки та Мавровське озеро. Це рай для любителів активного відпочинку: влітку тут можна здійснювати походи та спостерігати за дикою природою, а взимку парк перетворюється на головний гірськолижний курорт країни.
Кухня
Македонська кухня поєднує балканські, середземноморські та турецькі впливи. Вона відома різноманітністю овочів, м’яса, сирів і страв на основі тіста.
- Тавче гравче — традиційна національна страва з квасолі, запеченої в глиняному посуді з овочами та спеціями.
- Ајвар (Айвар) — паста з печених болгарських перців, яку часто подають із хлібом чи м’ясом.
- Кебапчі (Ćevapi) — смажені ковбаски з фаршу, подаються з цибулею та лавашем.
- Пастрмајліја — круглий корж із м’ясом (часто зі свининою чи куркою), схожий на піцу.
- Сир і бринза (бяло сирене, кашкавал) — основа багатьох страв і закусок.
- Шопський салат — овочевий салат із сиром, популярний на всьому Балканському півострові.
- Ракија — міцний алкогольний напій, зазвичай виноградний або сливовий, поширений як на свята, так і в повсякденному житті.
Клімат
Північна Македонія має континентально-середземноморський клімат із теплими літами та прохолодними зимами.
- Літо (червень–серпень) — спекотне й сухе, температура часто сягає +30…+35°C. В околицях озер погода м’якша.
- Осінь (вересень–листопад) — тепла, але поступово стає більш дощовою, особливо в горах.
- Зима (грудень–лютий) — прохолодна, середня температура коливається від -2 до +7°C, у горах сніжно й підходить для зимових видів спорту.
- Весна (березень–травень) — м’яка, з температурою від +10 до +20°C, поступово теплішає й розквітає природа.
Завдяки такому клімату країна є привабливою для туризму в будь-яку пору року: влітку — для відпочинку біля озер, взимку — для гірськолижних курортів, а навесні та восени — для культурних і природних екскурсій.
Історія держави
Територія сучасної Північної Македонії має багатовікову історію. У давнину тут існували племена паіонів та дарданців, а в IV столітті до н. е. вона увійшла до складу Македонського царства, яким правив Олександр Македонський. Після його завоювань ця територія потрапила під контроль Римської, а пізніше Візантійської імперії.
У середньовіччі Македонія перебувала під владою Болгарського та Сербського царств, а з XV століття опинилася під османським пануванням, яке тривало понад 500 років. Цей період сильно вплинув на етнічний та культурний розвиток регіону.
У XIX столітті македонці почали брати активну участь у визвольних рухах проти Османської імперії. Після Балканських війн 1912–1913 років територія Вардарської Македонії відійшла до Сербії. Після Першої світової війни вона стала частиною Королівства сербів, хорватів і словенців (майбутньої Югославії).
У 1944 році, під час Другої світової війни, була проголошена Народна Республіка Македонія у складі соціалістичної Югославії. Після розпаду Югославії у 1991 році Македонія оголосила незалежність.
Назва країни стала предметом тривалих суперечок з Грецією, яка вбачала у ній зазіхання на свою історичну спадщину. У 2018 році було укладено Преспанську угоду, і з 2019 року країна офіційно отримала назву Північна Македонія.
Економіка
Північна Македонія має перехідну економіку, яка протягом останніх десятиліть демонструє стабільне зростання, зосереджене на індустріалізації, розвитку сфери послуг та залученні іноземних інвестицій.
Промисловість
Основу промислового сектору складають металургія, хімічна, текстильна та харчова галузі. Особливе значення має виробництво феросплавів, сталі та кольорових металів. В останні роки активно розвиваються автомобільна промисловість та електроніка завдяки створенню індустріальних зон, що залучають іноземних інвесторів.
Сільське господарство
Близько 10% ВВП країни формується завдяки аграрному сектору. Основні культури — пшениця, кукурудза, соняшник, тютюн, виноград. Особливо цінується македонське вино та ракія, які є важливими експортними товарами.
Енергетика
Країна має обмежені власні ресурси — вугілля, гідроенергію та незначні поклади корисних копалин. Велика частина енергетичних потреб забезпечується імпортом, що робить енергетичну сферу одним із головних викликів економіки.
Послуги і туризм
Сфера послуг, включаючи торгівлю, фінанси та інформаційні технології, займає провідне місце у ВВП. Туризм є перспективною галуззю: країна приваблює природними краєвидами, озерами (зокрема Охридським), історичними пам’ятками та етнографічною спадщиною.
Інтеграція в Європу
Північна Македонія активно співпрацює з ЄС, отримує допомогу в рамках програм розвитку та реформ, а також прагне інтегруватися у внутрішній європейський ринок.
Мистецтво і культура
Культура Північної Македонії є синтезом слов’янських, візантійських та османських впливів.
Архітектура та образотворче мистецтво
Збереглися численні середньовічні монастирі та церкви з унікальними фресками (наприклад, монастир Святого Наума та церква Святого Климента в Охриді). Візантійське мистецтво справило визначальний вплив на іконопис і храмову архітектуру.
Література
Македонська література розвивається з часів Кирила і Мефодія, творців слов’янської писемності. У ХХ столітті видатними письменниками стали Блаже Конескі (один із засновників сучасної македонської літературної мови), Гане Тодоровський, Петре М. Андреєвський.
Музика і танці
Народна музика Північної Македонії вирізняється багатством ритмів та використанням традиційних інструментів — гаїди, зурни, тамбури. Сучасна сцена представлена як поп- та рок-виконавцями, так і етно-гуртами, що популяризують автентичну музику.
Свята і традиції
- День незалежності (8 вересня) — головне державне свято, що відзначає проголошення незалежності у 1991 році.
- Свято святого Климента Охридського (8 грудня) — вшановується покровитель освіти і культури в Македонії.
- Різдво та Великдень — православні свята, які широко святкуються з традиційними обрядами.
- Водохреща (19 січня) — знамените святкування з освяченням води і зануренням хреста у річки та озера.
- Традиційні весілля — багаті на звичаї, музику, танці та обрядові пісні.
Геополітика
Північна Македонія займає важливе стратегічне положення на Балканах, що робить її значущим гравцем у регіональній політиці.
Відносини з ЄС
Країна є кандидатом на вступ до Європейського Союзу. Однак процес інтеграції ускладнювався через суперечки з Грецією (через назву) та Болгарією (через питання мови й історії).
НАТО
У 2020 році Північна Македонія стала повноправним членом НАТО, що зміцнило її безпекову позицію та міжнародне становище.
Балканський контекст
Держава прагне підтримувати стабільні відносини з сусідами — Сербією, Албанією, Болгарією та Грецією, однак час від часу виникають політичні й національні суперечності, пов’язані з історичними питаннями та етнічними меншинами.
Внутрішні виклики
Одним із ключових чинників внутрішньої політики є співіснування македонської більшості та албанської меншини. Албанці складають близько 25% населення, і їхнє політичне представництво має вагоме значення для стабільності країни.
