Екваторіальна Гвінея — держава в Центральній Африці, розташована на узбережжі Гвінейської затоки. Вона є однією з небагатьох країн Африки, що має як материкову частину (Ріо-Муні), так і кілька островів, серед яких найбільший — Біоко. Країна відома своїм різноманітним ландшафтом: тропічні ліси, узбережжя Атлантики та гірські райони. Економіка Екваторіальної Гвінеї значною мірою залежить від нафти та газу, завдяки чому країна має один із найвищих ВВП на душу населення в Африці, хоча соціально-економічні проблеми й досі залишаються актуальними.
Столиця
Столиця Екваторіальної Гвінеї — Малабо, розташована на острові Біоко.
Це важливий адміністративний, політичний і економічний центр країни. Малабо славиться своєю колоніальною архітектурою, зокрема будівлею собору Святого Єлизавети, а також сучасними урядовими кварталами й портом.
Площа
Загальна площа Екваторіальної Гвінеї становить приблизно 28 000 квадратних кілометрів.
Ця невелика за розмірами країна має надзвичайно багатий природний потенціал: нафтові родовища, тропічні ліси та біорізноманіття, яке приваблює науковців та екотуристів.
Населення
Станом на 2024–2025 роки населення Екваторіальної Гвінеї налічує приблизно 1,7 мільйона осіб.
Основна частина жителів — це етнічні групи фанг, бубі та ндуне. У країні також проживають вихідці з інших африканських держав та європейська спільнота. Більшість населення сповідує християнство (переважно католицизм), є й традиційні африканські вірування.
Адміністративний поділ
Екваторіальна Гвінея поділяється на дві основні частини — материкову (Ріо-Муні) та острівну (Біоко, Аннобон та інші).
Адміністративно країна складається з 7 провінцій, серед яких найвідоміші — Біоко-Норте (де розташований Малабо) та Літтораль (з економічним центром Бата). Кожна провінція має власну місцеву адміністрацію.
Державний устрій
Екваторіальна Гвінея є унітарною президентською республікою.
Президент — глава держави, який має значні повноваження й очолює виконавчу владу. Законодавчий орган — однопалатний парламент. Політична система характеризується сильною президентською владою, хоча формально діє багатопартійність.
Валюта
Офіційною валютою країни є центральноафриканський франк CFA (XAF), спільна для кількох держав Центральної Африки.
Ця валюта забезпечує стабільність фінансової системи та є зручною для зовнішньої торгівлі в регіоні.
Мова
Державними мовами Екваторіальної Гвінеї є іспанська, французька та португальська. Іспанська використовується найширше в освіті, адміністрації та ЗМІ, адже країна була колишньою іспанською колонією. Французька активно застосовується у справах Центральноафриканської спільноти, а португальська отримала статус третьої офіційної мови у 2010-х роках.
