19.11.2025

Албанія

Албанія — це країна на південному сході Європи, розташована на Балканському півострові. Вона має вихід до двох морів — Адріатичного та Іонічного, що забезпечує її стратегічне розташування.

Албанія межує з Чорногорією, Косовом, Північною Македонією та Грецією. Природа країни надзвичайно різноманітна: гори, озера, долини, морське узбережжя. Албанія має багату історію, що сягає Іллірійських племен, Римської імперії, Османської доби.

З 1991 року, після падіння комуністичного режиму, країна пройшла шлях демократичних реформ. Сьогодні Албанія є кандидатом на вступ до Європейського Союзу та членом НАТО з 2009 року.

Столиця

Столицею Албанії є Тирана — найбільше місто країни, розташоване в західній частині, поблизу узбережжя.

Тирана є політичним, економічним та культурним центром Албанії. Місто активно розвивається: з’являються сучасні будівлі, готелі, парки, розширюється інфраструктура. Тирана поєднує архітектуру Османської доби, італійського модернізму та сучасного європейського стилю. Тут зосереджені державні установи, університети, театри, музеї та великі бізнес-структури.

Площа

Загальна площа Албанії становить близько 28 748 км², що робить її однією з найменших держав Європи за територією.

Попри це, країна має значне природне розмаїття. Близько 70% території — це гори та пагорби, що створює сприятливі умови для розвитку туризму. В Албанії є багато природних парків, озер (зокрема Шкодерське та Охридське), а також мальовниче узбережжя з чистими пляжами.

Населення

Станом на 2025 рік населення Албанії становить близько 2,7 мільйона осіб.

Через еміграцію в країни Західної Європи та США кількість населення поступово зменшується. Албанці становлять понад 95% населення. Інші етнічні меншини — греки, македонці, роми та серби. Рівень урбанізації зростає, проте значна частина населення проживає в сільській місцевості. Найбільші міста: Тирана, Дуррес, Вльора, Шкодер.

Адміністративний поділ

Албанія адміністративно поділена на 12 округів (qark), які, у свою чергу, складаються з 61 муніципалітету (bashki).

Кожен округ має свою адміністрацію, яка координує діяльність на регіональному рівні. Місцеве самоврядування реформувалося у 2015 році задля підвищення ефективності управління. Муніципалітети відповідають за освіту, охорону здоров’я, комунальні послуги та інфраструктуру на своїй території.

Державний устрій

Албанія — унітарна парламентська республіка.

  • Глава держави — президент, якого обирає парламент на 5 років.
  • Глава уряду — прем’єр-міністр, який має реальну виконавчу владу.
  • Парламент (Кувенді) — однопалатний орган, що складається зі 140 депутатів, обирається на 4 роки.

Державна система Албанії заснована на принципах демократії, правової держави та поділу влади. Країна активно реформує судову систему, бореться з корупцією та прагне європейських стандартів управління.

Валюта

Офіційною валютою Албанії є лек (ALL).
1 євро ≈ 100–110 леків (курс змінюється).

Лек — національна валюта, яка існує з 1926 року. Центральним банком країни є Банк Албанії (Banka e Shqipërisë), що регулює фінансову систему та монетарну політику. Хоча євро широко використовується у туристичній сфері, всі розрахунки всередині країни ведуться у леках.

Мова

Офіційною мовою країни є албанська мова (shqip) — одна з найстаріших мов Європи, що не має близьких родичів у сучасних мовах.

Албанська мова має дві основні діалектні форми:

  • Геґська — поширена на півночі
  • Тоскська — є офіційною літературною мовою (на півдні та в Тирані)

У прикордонних регіонах також використовуються грецька, македонська, сербська мови. Англійська та італійська стають все більш популярними серед молоді, особливо у сфері туризму, освіти та бізнесу.

Великі міста

Тирана — столиця та найбільше місто Албанії, сучасний адміністративний, культурний і економічний центр. Відома поєднанням комуністичної архітектури, османських будівель і яскравих модерних фасадів. Центральна площа Скандербега, мечеть Етем Бей, Національний історичний музей і канатна дорога до гори Дайті — серед головних локацій.

Дуррес — друге за чисельністю населення місто, розташоване на узбережжі Адріатичного моря. Відоме своїми пляжами, стародавнім римським амфітеатром, портом та нічним життям. Має важливе значення як транспортний вузол.

Шкодер — історичне місто на північному заході країни, біля однойменного озера. Відоме середньовічною фортецею Розафа, католицьким і мусульманським культурним спадком, мистецькими заходами та автентичною атмосферою.

Вльора — прибережне місто, що лежить у місці злиття Адріатичного і Іонічного морів. Відправна точка Албанської Рив’єри, важливий морський курорт з історією, пов’язаною з проголошенням незалежності країни у 1912 році.

Саранда — популярний туристичний курорт на півдні, біля грецького острова Корфу. Відома кришталево чистими водами, пляжами та близькістю до археологічного парку Бутрінт.

Види туризму

Пляжний туризм — одна з головних причин візиту до Албанії. Узбережжя Адріатичного та Іонічного морів має понад 400 км берегової лінії з піщаними та гальковими пляжами, теплим морем і доступними цінами. Популярні напрямки: Дуррес, Вльора, Саранда, Хімара.

Історико-культурний туризм — країна має численні археологічні зони, замки, руїни і старі міста. Албанія є батьківщиною іллірійських, грецьких, римських, візантійських та османських спадків.

Екотуризм і активний відпочинок — національні парки, гори, озера, річки і каньйони створюють чудові умови для походів, трекінгу, рафтингу, кемпінгу, альпінізму. Популярні регіони: Альпи Албанії, озеро Коман, Вальбона, Тет, Логара.

Релігійний туризм — у країні мирно співіснують іслам, католицизм, православ’я та протестантизм. Церкви, мечеті, монастирі мають історичну та архітектурну цінність.

Гастрономічний туризм — місцева кухня поєднує середземноморські, балканські та османські традиції, з акцентом на локальні продукти, морепродукти, сири, вина та оливкову олію.

Що подивитись

Бутрінт

Бутрінт — місто, що бачило Грецію, Рим і Венецію

Археологічний парк Бутрінт — об’єкт ЮНЕСКО, який розташований у лагуні, всього за кілька кілометрів від Саранди. Тут можна побачити залишки грецького театру, римських терм, ранньохристиянських базилік і венеційських укріплень. Прогулянка по території — це подорож у часі від античності до середньовіччя, у супроводі співу цикад і запаху моря.

Гірокастра

Гірокастра — «місто кам’яних дахів»

Ще один об’єкт ЮНЕСКО, Гірокастра вражає своєю османською архітектурою та розташуванням на схилі гори. Місто наче створене для панорамних фото: кам’яні будинки з характерними дахами, вузькі бруковані вулиці та масивна фортеця, з якої видно весь регіон. У місті діють етнографічні музеї, серед яких — колишній будинок диктатора Енвера Ходжі.

Берат

Берат — «місто тисячі вікон»

Берат отримав своє прізвисько завдяки особливій архітектурі: білі будинки з численними вікнами створюють ефект живого полотна на схилі гори. Тут збереглися християнські церкви, мусульманські мечеті та фортеця, всередині якої досі живуть люди. Обов’язково варто відвідати Музей ікон Онуфрія, щоб побачити унікальні зразки візантійського мистецтва.

Озеро Коман

Озеро Коман — албанські «фьорди»

Штучне озеро, створене в горах на річці Дрин, стало однією з наймальовничіших водних локацій Балкан. Поїздка на поромі через вузькі ущелини з бірюзовою водою та високими скелями нагадує круїз по норвезьких фьордах, але з балканським колоритом. Це ідеальний маршрут для любителів фотографії та спокійних подорожей.

Фортеця Розафа

Фортеця Розафа — легенда на камені

Над містом Шкодер підноситься фортеця Розафа, з якої відкривається панорама на озеро, річку та околиці. За легендою, три брати, які будували укріплення, не могли завершити роботу, доки не замурували одну з дружин у стіну — і відтоді фортеця стоїть непорушно. Усередині збереглися старі стіни, вежі та залишки споруд різних епох.

Каньйон Осумі

Каньйон Осумі — гірська стихія

На півдні Албанії розташований каньйон Осумі — місце, де можна побачити величезні скелі, природні «мости» та водоспади. Тут популярний рафтинг, особливо навесні, коли річка повноводна. Влітку ж каньйон приваблює туристів своїми затіненими стежками та оглядовими майданчиками.

Національний парк Логара

Національний парк Логара — прохід між морем і небом

Парк розташований на гірському перевалі, що з’єднує Вльору з Іонічною Рів’єрою. Соснові ліси дарують прохолоду навіть у спеку, а з оглядових майданчиків видно і море, і високі гори. Це місце, де варто зупинитися на кілька годин, щоб вдихнути свіже повітря й насолодитися панорамою.

Ксаміль

Ксаміль — райський пляж Іонічного узбережжя

Маленьке село перетворилося на один із найпопулярніших курортів Албанії. Тут білосніжний пісок, кришталево чиста вода та кілька маленьких островів, до яких можна дістатися на човні або навіть допливти вплав. Ксаміль особливо гарний у вересні, коли туристів менше, а море ще тепле.

Кухня

Албанська кухня є багатогранною та базується на місцевих інгредієнтах, з сильним впливом середземноморської, османської, грецької та балканської кулінарії.

Таве Коси — національна страва з запеченого ягняти або теляти в соусі з йогурту, яєць та рису. Кремова консистенція і багатий смак.

Фергесе — традиційна страва з перцю, помідорів і сиру (часто з додаванням м’яса). Запікається в глиняному горщику.

Бюрек — пиріг з філо тіста, начинений сиром, м’ясом, шпинатом або гарбузом. Дуже популярний як вулична їжа.

М’ясо на грилі (Qofte, Shishqebap) — широко вживані котлетки або шашлики зі спеціями. Подаються з хлібом, салатами та йогуртом.

Морепродукти — в прибережних регіонах домінують свіжі кальмари, мідії, лосось, сардини, восьминоги. Часто готуються на грилі з лимонним соусом.

Овочеві страви — фаршировані перці (speca të mbushura), баклажани, кабачки, приготовані в оливковій олії з травами.

Солодощі — популярні десерти: баклава, трилече (молочний пиріг), ревані (манний пиріг із сиропом).

Ракія — міцний фруктовий алкоголь, зазвичай з винограду або слив. Часто пропонується як знак гостинності.

Клімат

Клімат Албанії середземноморський на узбережжі та континентальний у гірських районах.

  • Узбережжя (Дуррес, Вльора, Саранда): тепле й сухе літо (+28…+35°C), м’яка зима (+6…+12°C). Дуже сонячно — до 300 днів на рік. Липень і серпень — пік пляжного сезону.
  • Центральні рівнини (Тирана): трохи спекотніше влітку, волога зима, рідко сніжить. Осінь тепла, весна — рання.
  • Гори (Північ, схід країни): значно прохолодніше, особливо взимку — можливі снігопади, ідеальні умови для зимових походів. Літо м’яке і прохолодне, сприятливе для трекінгу.

Албанія — ідеальний напрямок для подорожей майже в будь-яку пору року, з яскраво вираженими сезонами та без надмірної спеки або холоду.

Історія держави

Територія сучасної Албанії з давніх часів була заселена іллірійськими племенами, що згодом потрапили під владу Римської імперії у II ст. до н.е. Після падіння Риму регіон опинився під владою Візантії, а згодом — Болгарського царства та сербських князівств.

У XV столітті Османська імперія завоювала Албанію, і понад чотири століття країна залишалася під турецьким пануванням. Цей період визначив значні культурні та релігійні зміни: більшість населення прийняла іслам, а турецькі адміністративні та архітектурні традиції стали частиною місцевого життя.

Визвольний рух очолював національний герой Скандербег (Георгій Кастріоті), який у XV столітті чинив тривалий опір туркам.

У 1912 році Албанія проголосила незалежність, але після Першої світової війни переживала політичну нестабільність. У міжвоєнний період країна потрапила під сильний вплив Італії, а під час Другої світової війни була окупована італійськими та німецькими військами.

Після війни в 1946 році встановився комуністичний режим на чолі з Енвером Ходжею, який зробив Албанію однією з найбільш ізольованих держав світу. Після його смерті в 1985 році та падіння комунізму у 1991 році країна почала перехід до демократії та ринкової економіки.

Економіка

Сучасна економіка Албанії є змішаною та орієнтованою на ліберальні ринкові принципи, хоча залишається менш розвиненою, ніж у більшості країн Європи.

Галузева структура

Сільське господарство — одна з ключових галузей, забезпечує зайнятість значної частини населення. Вирощують оливки, виноград, цитрусові, пшеницю, кукурудзу; розвинене тваринництво.

Енергетика — Албанія має значний потенціал гідроенергетики (понад 90% електроенергії виробляється на ГЕС), а також перспективи вітрової та сонячної енергетики.

Промисловість — видобуток нафти, газу, хрому, мідних і нікелевих руд; харчова, текстильна та деревообробна промисловість.

Туризм — швидко зростаючий сектор, що базується на привабливих пляжах Іонічного та Адріатичного морів, історичних містах (Берат, Гірокастра), природних парках та гірських курортах.

Зовнішня торгівля

Експорт: нафта, мінерали, одяг, взуття, сільськогосподарська продукція.
Основні партнери: Італія, Греція, Туреччина, Іспанія, Німеччина.

Імпорт: машини, обладнання, паливо, харчові продукти.

Економічні виклики та перспективи

Албанія має високий рівень трудової міграції, що забезпечує значні грошові перекази від діаспори (понад 10% ВВП). Водночас країна потребує модернізації інфраструктури, боротьби з корупцією та залучення іноземних інвестицій.

Культура

Албанська культура є синтезом іллірійських, римських, візантійських та османських традицій.

Мова та релігія

Офіційна мова — албанська, яка має дві основні діалектні групи: гегська (на півночі) та тосканська (на півдні). Релігійна картина різноманітна: більшість населення — мусульмани (суніти та бекташіти), є православні та католики.

Мистецтво та література

Албанія має багату усну традицію — легенди, епоси, народні пісні. У ХХ столітті сформувалася сучасна албанська література, серед відомих авторів — Ісмаїл Кадаре.

Архітектура поєднує стародавні фортеці, османські мечеті та колоритні кам’яні будинки, особливо у містах Берат і Гірокастра, які внесені до списку Світової спадщини ЮНЕСКО.

Традиції та кухня

Албанська кухня базується на середземноморських та балканських смаках: популярні страви — фергесе (запіканка з перцем і сиром), баранина на рожні, риба та морепродукти, випічка з фетою і шпинатом, солодощі з горіхами та медом.

Геополітика

Албанія займає стратегічне положення на Балканах, маючи вихід до Адріатичного та Іонічного морів.

Міжнародна інтеграція

Країна є членом НАТО з 2009 року та активно прагне вступити до Європейського Союзу (статус кандидата отримала у 2014 році).

Регіональна політика

Албанія підтримує тісні зв’язки з Косовом, виступає за його міжнародне визнання, що впливає на відносини з Сербією. У зовнішній політиці робить ставку на співпрацю з Туреччиною, Італією, США та країнами ЄС.

Стратегічні інтереси

Албанія прагне зміцнити безпеку в регіоні, розвивати транспортну інфраструктуру та енергетичні проєкти в межах Балканського коридору.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *