Хорватія

Хорватія — держава в Південно-Східній Єропі, розташована на узбережжі Адріатичного моря. Вона межує з Словенією, Угорщиною, Сербією, Боснією і Герцеговиною та Чорногорією.

Хорватія славиться своєю природною красою, мальовничими островами, середземноморським кліматом, старовинними містами та багатою історичною спадщиною. Вона є членом Європейського Союзу, НАТО та Шенгенської зони.

Країна поєднує західноєвропейську інфраструктуру з балканською гостинністю, що робить її одним із найпривабливіших туристичних напрямків Європи.

Столиця

Столицею Хорватії є Загреб — політичний, економічний і культурний центр країни.

Місто розташоване у північно-західній частині Хорватії, біля підніжжя гори Медвєдниця. Загреб відомий своєю старою архітектурою, музеями, театрами та жвавими площами. Тут зосереджені урядові установи, університети, посольства та бізнес-центри.

Площа

Хорватія займає територію площею приблизно 56 594 км².

Її географія дуже різноманітна:

• На заході — довге узбережжя з більш ніж 1000 островів
• На північному заході — рівнини
• У центральній частині — гористі райони (Динарське нагір’я)
• На сході — родючі землі Славонії

Адріатичне узбережжя Хорватії — одне з найчистіших у Європі, що приваблює мільйони туристів щороку.

Населення

Станом на 2025 рік населення Хорватії становить приблизно 3,8 мільйона осіб.

Більшість населення — етнічні хорвати (понад 90%). Також є сербська меншина, а також громади угорців, італійців, босняків та албанців.

Найбільші міста:

• Загреб
• Спліт
• Рієка
• Осієк
• Задар

Через еміграцію до інших країн ЄС чисельність населення знижується, особливо серед молоді.

Адміністративний поділ

Хорватія поділена на 20 жупаній (областей) та місто Загреб, яке має окремий адміністративний статус.

Кожна жупанія має свого префекта (жупана) й адміністрацію, яка відповідає за місцеве самоврядування.
Найбільші жупанії за площею — Сплітсько-Далматинська, Лицько-Сеньська, Осієцько-Баранська.

Такий поділ дозволяє ефективно управляти як внутрішніми регіонами, так і прибережними туристичними зонами.

Державний устрій

Хорватія — унітарна парламентська республіка.

• Глава держави — президент, обирається загальним голосуванням на 5 років
• Глава уряду — прем’єр-міністр, який очолює виконавчу владу
• Парламент (Сабор) — однопалатний законодавчий орган

Політична система стабільна, демократична й орієнтована на євроінтеграцію. Президент виконує представницькі функції, а реальна влада зосереджена в уряді.

Валюта

Із січня 2023 року офіційною валютою Хорватії є євро (EUR).

До цього країна використовувала куну (HRK). Перехід до євро став важливим кроком у напрямку європейської інтеграції та економічної стабільності.

Хорватська економіка базується на туризмі, промисловості (кораблебудування, харчова галузь), сільському господарстві та експорті.

Мова

Офіційною мовою є хорватська мова, що належить до південнослов’янської групи.

Писемність — латиниця, і мова близька до сербської та боснійської. У районах із національними меншинами (серби, угорці, італійці) дозволено використовувати мови меншин.

Англійська мова широко вивчається в школах, особливо серед молоді та в туристичних регіонах.

Великі міста

Загреб — столиця та найбільше місто Хорватії, розташоване в північно-західній частині країни. Це культурний і адміністративний центр із безліччю музеїв, галерей, театрів та архітектурних пам’яток. Старе місто (Горній град) вражає середньовічною атмосферою, готичними соборами та вузькими вуличками.

Спліт — друге за населенням місто, розташоване на узбережжі Адріатичного моря. Центр міста розташований навколо палацу імператора Діоклетіана — унікальної пам’ятки пізньої античності. Спліт — головний туристичний центр Далмації, з активним нічним життям і морськими курортами.

Рієка — великий порт та третє за населенням місто. Відоме своїм карнавалом — одним із найвідоміших у Європі, а також сумішшю австро-угорської та італійської архітектури. Тут розташовані численні музеї, зокрема Морський музей, і прекрасна набережна.

Осиєк — головне місто Славонії, на сході Хорватії. Має старе барокове ядро, фортецю Тврдя, ренесансні будівлі та затишну атмосферу. Це важливий університетський та культурний центр у внутрішній частині країни.

Задар — місто з античною історією, яке сьогодні поєднує археологічну спадщину з сучасним мистецтвом, зокрема унікальним Морським органом та “Привіт Сонцю” — інсталяцією, що працює на сонячній енергії.

Види туризму

Морський (пляжний) туризм — найпопулярніший тип відпочинку в Хорватії. Узбережжя Адріатики налічує понад 1 200 островів, бухт і пляжів із бірюзовою водою. Курорти: Дубровник, Спліт, Хвар, Макарська, Брач, Крк.

Культурно-історичний туризм — завдяки збереженим пам’яткам античності, середньовіччя та Ренесансу, Хорватія приваблює туристів, зацікавлених в архітектурі та історії. Особливо відомі старі частини Дубровника, Трогіра та Спліта.

Екотуризм та активний відпочинок — національні парки (Плітвіцькі озера, Крка, Паклениця) пропонують походи, каякінг, скелелазіння. У горах ВелеБіт і Дінарських Альпах — маршрути для трекінгу та гірських пригод.

Гастрономічний туризм — подорожі з метою знайомства з регіональними стравами, винами й оливковою олією. Особливо розвинений у регіонах Істрія та Далмація.

Острівний туризм — Хорватія має понад тисячу островів, кожен з яких має свій унікальний ландшафт, традиції та архітектуру. Особливо популярні Хвар, Віс, Корчула, Лошинь, Паг.

Що подивитись

Старе місто Дубровника

Старе місто Дубровника — перлина Адріатики

Старий Дубровник — одне з найкраще збережених середньовічних міст світу. Його масивні кам’яні стіни, фортеці та вежі захищали місто протягом століть, а вузькі вулички з черепичними дахами створюють неповторну атмосферу. Вузькі кам’яні сходи та площі, старовинні монастирі та церкви, серед яких домінує францисканський монастир з аптекою XVI століття, зберігають дух давніх епох. Місто внесене до списку ЮНЕСКО, а завдяки зйомкам серіалу «Гра престолів» воно стало відомим у всьому світі. Прогулянки вздовж стін відкривають панорамні види на черепичні дахи, узбережжя та острови, а численні кафе та ресторани пропонують традиційну адріатичну кухню.

Палац Діоклетіана

Палац Діоклетіана, Спліт — живий римський центр

Палац імператора Діоклетіана, збудований у IV столітті, сьогодні є серцем історичного центру Спліта. Античні руїни органічно поєднуються з житловими будинками, магазинами та кафе, створюючи ефект «живої історії». Величні колони, арки, внутрішні двори та підземні приміщення палацу розповідають про велич Римської імперії. Щодня сюди приходять туристи, щоб помилуватися старовинною архітектурою та відчути, як минуле переплітається з сучасним життям.

Національний парк Плітвіцькі озера

Національний парк Плітвіцькі озера — водоспадний рай

Плітвіцькі озера — справжня природна перлина Хорватії. Система з 16 каскадних озер, з’єднаних водоспадами та прозорими струмками, створює неповторний пейзаж. Дерев’яні стежки та містки дозволяють прогулюватися над водою та спостерігати за місцевою флорою й фауною. Парк внесено до списку ЮНЕСКО, адже він зберігає унікальні екосистеми, численні види риб, птахів і ссавців. Тут можна відчути себе частиною незайманої природи та насолодитися магією кришталевих вод і водоспадів.

Національний парк Крка

Національний парк Крка — водоспади, історія та купання

Парк Крка славиться каскадними водоспадами та природними басейнами, де туристи можуть не лише милуватися природною красою, а й купатися. Водоспади Скок та Рошкі Мостовці створюють мальовничі фотозони. Крім природи, парк відомий історичними пам’ятками: старовинні водяні млини, монастирі та архітектурні руїни надають місцевості культурної цінності. Це ідеальне місце для сімейного відпочинку, екскурсій і активного туризму.

Місто Трогір

Місто Трогір — архітектурна перлина на острові

Трогір — невелике місто на острові, яке поєднує римські, романські та готичні архітектурні елементи. Його серце — собор Святого Лаврентія з величними фресками та скульптурами. Вузькі вулички ведуть до палаців, старовинних будинків та затишних набережних. Місто внесене до списку ЮНЕСКО, адже тут збереглася органічна середньовічна структура. Прогулянки Трогіром дозволяють відчути, як історія і сучасне життя переплітаються у кожному камені.

Острів Хвар

Острів Хвар — сонячний острів лаванди

Хвар відомий великою кількістю сонячних годин та красивими пляжами. Його вузькі вулиці, середньовічні фортеці, палаци та церкви створюють атмосферу давнього середземноморського міста. Острів приваблює туристів, яхтсменів та любителів активного відпочинку. У червні тут проводяться фестивалі, а на полях росте лаванда, яка наповнює острів ароматом. Хвар — ідеальне місце для поєднання відпочинку, історії та природної краси.

Амфітеатр у Пулі

Амфітеатр у Пулі — римська велич і сучасні події

Амфітеатр у Пулі — один із найкраще збережених римських амфітеатрів у світі, розрахований на 23 тисячі глядачів. Кам’яні стіни та арки зберегли велич минулого, а акустика та масштаб споруди вражають сучасного відвідувача так само, як і давніх римлян. Сьогодні амфітеатр використовується для концертів, театральних вистав та фестивалів, а також реконструкцій гладіаторських боїв. Це чудовий приклад того, як історичні пам’ятки оживають у сучасному культурному житті.

Кухня

Хорватська кухня — регіональна мозаїка з середземноморськими, австро-угорськими, італійськими й балканськими впливами.

Далматинська кухня відзначається стравами з риби, морепродуктів, оливкової олії, вина. Популярні бродет (рибне рагу), чорне ризото з каракатицею, грили на вогні, інчуні та осминоги.

Істрійська кухня славиться трюфелями, домашніми макаронами (fuži), прошутто та винами (особливо Malvazija та Teran).

Славонська кухня — більш м’ясна та гостра. Популярні кулинарські ковбаси, перкет (паприкаш), чобанец — м’ясний гуляш, часто дуже гострий.

Десерти: рафаелло торт, крофни (пончики), палачинки (налисники), фріташі, а також традиційні паштети й компоти з фруктів.

Напої: Хорвати полюбляють вино, шлівовицю, траваріцу (трав’яна горілка), а також бірла (пиво) місцевого виробництва.

Клімат

Хорватія має два основних кліматичних пояси:

• Адріатичне узбережжя — середземноморський клімат із м’якими, вологими зимами та теплим, сухим літом. Температура влітку часто перевищує +30°C, зима рідко буває нижче +5°C. Купальний сезон триває з червня по вересень.
• Континентальна частина (Загреб, Славонія) — помірно-континентальний клімат із холодною зимою (іноді до -10°C) та теплим літом (+25…+30°C). Тут частіші опади, особливо восени.

У гірських районах — альпійський клімат з холодною зимою та великою кількістю снігу, що сприяє розвитку зимових видів спорту, зокрема в регіоні Платак.

Завдяки кліматичному різноманіттю, Хорватія приваблива для туризму цілий рік.

Ось велика стаття на тему «Хорватія» з потрібними підзаголовками:

Історія держави

Територія сучасної Хорватії була заселена з давніх часів — тут знайдено археологічні пам’ятки палеоліту, неоліту та бронзової доби. У античний період узбережжя Адріатики колонізували греки, а згодом римляни включили ці землі до складу провінцій Далмація та Паннонія.

Після падіння Західної Римської імперії у VI–VII ст. сюди переселилися слов’янські племена, які сформували дві основні області — Паннонську та Далматинську Хорватію. У IX ст. виникло Хорватське князівство, яке у 925 р. перетворилося на королівство під владою короля Томіслава.

У 1102 р. Хорватія уклала унію з Угорщиною, зберігши власні права та автономію. З XV ст. частина території потрапила під владу Османської імперії, інші землі опинилися під контролем Венеції та Габсбургів.

У XIX ст. хорватські землі увійшли до Австрійської, а пізніше Австро-Угорської імперії. Після її розпаду в 1918 р. Хорватія стала частиною Королівства сербів, хорватів і словенців (пізніше — Югославія).

Під час Другої світової війни діяла маріонеткова Незалежна держава Хорватія, створена нацистами, але після війни країна увійшла до Соціалістичної Федеративної Республіки Югославія.

У 1991 р. Хорватія проголосила незалежність, що спричинило Хорватську війну (1991–1995), після якої країна відновила контроль над усією територією. З 2013 р. є членом Європейського Союзу, а з 2023 р. — зоною євро та Шенгенським простором.

Економіка

Сучасна економіка Хорватії є розвиненою змішаною системою з високою часткою сфери послуг і потужним туристичним сектором.

Промисловість

• Суднобудування — традиційна галузь, особливо в Рієці та Пулі.
• Машинобудування — виробництво транспортного обладнання, побутової техніки, електроніки.
• Хімічна промисловість — фармацевтика, пластмаси, добрива.
• Харчова промисловість — переробка риби, оливкової олії, вина, м’яса.
• Енергетика — електростанції на гідро- та тепловій енергії, розвиток вітрових і сонячних проектів.

Сільське господарство

Головні культури — пшениця, кукурудза, соняшник, виноград, оливки. На узбережжі популярні цитрусові та лаванда. Тваринництво представлене вирощуванням великої рогатої худоби, свиней та вівець.

Туризм

Хорватія має понад 1200 островів і понад 1700 км узбережжя, що робить її однією з провідних туристичних країн Європи. Популярні напрямки — Дубровник, Спліт, Задар, Плитвицькі озера, острови Хвар та Корчула.

Фінанси та торгівля

Основні торгові партнери: Італія, Німеччина, Словенія, Австрія. Експорт включає машини, хімічні товари, продукти харчування, судна. Імпорт — енергоносії, сировина, автомобілі, фармацевтика.

Мистецтво і культура

Хорватська культура є поєднанням слов’янських, романських та центральноєвропейських впливів.

Архітектура

Видатні приклади — античний амфітеатр у Пулі, палац Діоклетіана у Спліті (об’єкт ЮНЕСКО), романські та готичні собори (Задар, Шибеник), венеційська архітектура Дубровника.

Література

Перші письмові пам’ятки — глаголичні тексти XIII ст. Відомі автори — Марко Марулич, Мірошлав Крлежа, Дубравка Угрешич.

Музика

Від народних мелодій далматинських клепс (a cappella співів) до сучасної естради та класичної школи.

Кухня

На узбережжі популярні страви середземноморського типу: риба на грилі, оливкова олія, морепродукти. У внутрішніх районах — м’ясні страви, тушковані овочі, сир. Популярні спеціалітети — чорризо по-хорватськи («чварці»), паштада, стонські устриці.

Свята і традиції

• 1 січня — Новий рік.
• День державності (30 травня) — проголошення незалежності.
• Великдень — традиційні процесії та благословення страв.
• Фестиваль у Дубровнику (літо) — театральні та музичні вистави.
• Свято святого Блажа (3 лютого, Дубровник) — покровитель міста.
• Різдво — 25 грудня, з родинними застіллями та колядками.

Геополітика

Хорватія розташована на перетині Центральної та Південно-Східної Європи, має вихід до Адріатичного моря та межує зі Словенією, Угорщиною, Сербією, Боснією і Герцеговиною та Чорногорією.

Міжнародні зв’язки

Є членом ЄС, НАТО, ООН, СОТ. Має тісні економічні та політичні зв’язки з країнами Європи, особливо з Італією та Німеччиною.

Регіональна роль

Важливий учасник стабілізаційних процесів на Західних Балканах. Використовує своє географічне положення для розвитку портової інфраструктури та транзиту товарів. Активно залучає інвестиції у туристичну та енергетичну сфери.